Що кажуть фільми
Мідіхлоріани вперше з’являються в «Прихованій загрозі», коли малий Енакін питає Квай-Гона Джинна, що це таке:
Мідіхлоріани — це мікроскопічна форма життя, яка мешкає в усіх живих клітинах… Без мідіхлоріанів життя не могло б існувати, і ми б нічого не знали про Силу. Вони постійно говорять до нас і передають нам волю Сили.
Тож мідіхлоріани — не сама Сила, а канал зв’язку з нею. Що більше їх у твоїх клітинах, то краще ти її чуєш. Високий рівень мідіхлоріанів — це талант, а не майстерність: він нічого не каже ні про навчання, ні про те, яку сторону ти обереш.
Цей рівень вимірюють у крові, і аналіз Енакіна дає найвідоміше число в усій сазі:
Показник зашкалює… понад двадцять тисяч. Навіть у магістра Йоди немає такого високого рівня мідіхлоріанів.
«Ні в кого з джедаїв немає», — відповідає Квай-Гон. Відтоді на екрані про мідіхлоріани згадували лічені рази — ось усі ці згадки до одної.[1]
Усі згадки на екрані
-
1999
Епізод I — Прихована загроза
Квай-Гон пояснює, що таке мідіхлоріани, аналіз крові Енакіна показує «понад двадцять тисяч», а Квай-Гон припускає, що хлопчика зачали саме вони.
-
2005
Епізод III — Помста ситхів
Палпатін розповідає Енакіну про трагедію Дарта Плеґаса, який «міг за допомогою Сили впливати на мідіхлоріани, щоб творити життя».
-
2014 · Сезон 6
Війни клонів
Голос Квай-Гона пояснює Йоді, що таке Жива й Космічна Сила і яку роль у цьому відіграють мідіхлоріани, а Йода вирушає до Джерела життя — планети, звідки походять мідіхлоріани.
-
2020
Мандалорець — сезон 2
Записи доктора Першинга: досліди з переливанням крові Ґроґу, яку цінують за високий рівень мідіхлоріанів.
-
2024 · Сезон 3
Бракована партія
Проєкт «Некромант»: Імперія намагається передати клонам високий рівень мідіхлоріанів, і ключем до цього виявляється кров Омеги.
-
2024
Аколіт
Тест джедаїв показує, що в сестер-близнючок Оші та Мей однакові мідіхлоріани, — у природі такого не буває навіть у близнят.
Анатомія мідіхлоріана
Жоден фільм не показував мідіхлоріана великим планом, тож ось реконструкція на основі органели, яка стала для них прообразом, — мітохондрії. Частини 1–4 — справжня анатомія мітохондрії; 5 і 6 — наші здогадки про те, що ще знадобилося б мідіхлоріану.
- Зовнішня мембрана: межа між симбіонтом і клітиною-господарем.
- Внутрішня мембрана, зібрана в гребені. У мітохондріях ці кристи виробляють енергію для клітини.
- Кільце власної ДНК — спадок тих часів, коли мітохондрії були вільноживучими бактеріями.
- Рибосоми — крихітні білкові фабрики бактеріального типу.
- «Антена Сили»: те, що дає мідіхлоріанам змогу відчувати Силу. Жодна структура в біології так не працює.
- Сигнали для господаря: так вони «говорять до нас». Справжні клітини й мікроби справді спілкуються — молекулами.
Справжній прообраз: мітохондрії
Джордж Лукас називав мідіхлоріани «вільним трактуванням мітохондрій» — крихітних партнерів, без яких, за його словами, не було б жодного життя.[2] Їхню назву зазвичай тлумачать як поєднання слів «мітохондрія» і «хлоропласт» — двох органел живих клітин, які колись були вільноживучими бактеріями.[3]
А от це вже справжня наука. Приблизно два мільярди років тому одна клітина проковтнула бактерію і, замість того щоб перетравити, залишила її собі. Гість отримав прихисток і їжу, а господар — електростанцію. Їхні нащадки — це мітохондрії майже в кожній клітині твого тіла. Вони досі мають власну ДНК — 16 569 літер, 37 генів — і розмножуються самостійно. Цю ідею прославила Лінн Маргуліс 1967 року.[4][5]
Навіть визначення симбіонтів, яке дає Квай-Гон, — «форми життя, що живуть разом заради взаємної вигоди» — точнісінько збігається з тим, як біологи описують мутуалізм.
Скільки їх?
На екрані звучить рівно одне число — Енакінове «понад двадцять тисяч», та й то без одиниць вимірювання: на клітину? на краплю крові? Джордж Лукас висловився конкретніше, коли пояснював ідею Террі Бруксу, авторові новелізації: у звичайної істоти в кожній клітині один, два чи три мідіхлоріани, а в Енакіна — «десь із тисячу».[6]
Точні цифри з фанатських вікі — у Йоди 17 700 і так далі — не походять ні з фільмів, ні з серіалів. Ось числа, які справді існують, поруч зі справжніми мітохондріями:
- Зоряні війни
- Справжня біологія
Логарифмічна шкала: кожна лінія сітки — це вдесятеро більше, ніж попередня.
А двадцять тисяч узагалі помістяться?
Клітина печінки вміщує 1 000–2 000 мітохондрій, і разом вони займають близько 22% її об’єму.[7][9] Візьмімо середнє значення — 1 500: тоді одна мітохондрія становить приблизно 1/7 000 клітини. Двадцяти тисячам мідіхлоріанів завбільшки з мітохондрію знадобилося б місця майже на три клітини — навіть якби з них викинули все інше. Лукасова тисяча на клітину зайняла б скромні 15%.
Тож або число з фільму рахували не на одну клітину, або мідіхлоріани значно менші за мітохондрії. Перевірмо самі:
293% об’єму клітиниНе поміщаються: клітина б луснула
На малюнку — тонкий зріз клітини. У зрізі частка площі дорівнює частці об’єму, тож пропорції чесні.
Аналіз крові
На Татуїні Квай-Гон бере краплю крові Енакіна й надсилає дані Обі-Вану на корабель королеви. Справжні лабораторії роблять щось дуже схоже: методом кількісної ПЛР визначають, скільки копій мітохондріальної ДНК (мтДНК) містить клітина, і використовують цей показник як маркер у дослідженнях старіння та хвороб.[10]
Є одна заковика: у зрілих еритроцитах — а це більшість клітин у краплі крові — мітохондрій немає зовсім, тож лабораторії натомість аналізують лейкоцити.[10] Якби мідіхлоріани поводилися як мітохондрії, джедайському аналізатору довелося б робити так само.
«Батька не було»
Шмі Скайвокер каже, що в Енакіна не було батька, а Квай-Гон припускає, що хлопчика зачали мідіхлоріани. У «Помсті ситхів» Палпатін розповідає про Дарта Плеґаса, який умів змушувати мідіхлоріани творити життя, — і відтоді фанати підозрюють ситхів. Сюжетна група Lucasfilm це заперечує: Палпатін не мав жодного стосунку до народження Енакіна.[11]
Народження без батька — не вигадка, а партеногенез. 2006 року в британських зоопарках дві самиці комодського варана відклали яйця, з яких без жодного самця вилупилися дитинчата; на таке здатні й акули, змії та птахи.[12] Ссавцям це не під силу: деякі гени працюють, лише якщо дісталися від батька. І все ж 2022 року вчені виростили мишу з однієї незаплідненої яйцеклітини, переписавши сім таких «імпринтованих» ділянок.[13]
Але перед мідіхлоріанами постала б складніша проблема. У матері дві X-хромосоми, тож дитина, створена лише з її генів, отримує X і X — це дівчинка. Енакін — хлопчик, отже, щось мусило написати цілу Y-хромосому: близько 62 мільйонів літер ДНК.[14] У комодських варанів усе навпаки: їхні самиці — ZW, тож народження без батька дає тільки синів.
Загадка спадковості
Мітохондрії ми отримуємо лише від матері: яйцеклітина приносить їх 100 000–600 000, а нечисленні мітохондрії сперматозоїда потрапляють туди без цілої ДНК і зникають.[8][15] Якби мідіхлоріани успадковувалися так само, Люк і Лея несли б мідіхлоріани Падме, а не Енакіна, — а власні мідіхлоріани Енакіна зникли б разом із ним.
Сага показує протилежне: Сила передається й по батьківській лінії. Справжні клітини підказують вихід. Скільки мітохондрій тримає клітина, значною мірою визначають гени в її ядрі, а їх ми отримуємо від обох батьків. Можливо, самі симбіонти дістаються від матері, а їхня кількість успадковується від обох.
- Мітохондрії від Шмі
- Мітохондрії від Падме
- На екрані володіють Силою
Мідіхлоріани в реальному житті
Midichloria mitochondrii
Справжня бактерія, яку з дозволу Джорджа Лукаса назвали на честь мідіхлоріанів. Вона живе всередині мітохондрій європейського лісового кліща й передається від матері потомству.[3]
Wolbachia
Живе в клітинах понад 40% видів членистоногих і переходить від матері до потомства всередині яйця. У деяких крихітних ос вона змушує самиць народжувати доньок зовсім без самців — справжній випадок «зачаття симбіонтами».[16]
Vibrio fischeri
Світні бактерії зі світлового органа гавайського короткохвостого кальмара: уночі вони ховають його тінь від хижаків. Світло вони вмикають, лише коли їх збирається достатньо, — а дізнаються про це, «перемовляючись» одна з одною хімічними сигналами.[17]
Мітохондрії та хлоропласти
Колишні бактерії, які тепер живлять енергією кожну клітину тварин і кожен зелений листок. Без них складне життя не могло б існувати — саме це Квай-Гон каже про мідіхлоріани.
Що Лукас задумував далі: Вілли
У розмові з Джеймсом Кемероном 2018 року Лукас розповів, що його власна трилогія сиквелів занурилася б у «мікробіотичний світ» — світ істот, яких він назвав Віллами (Whills): вони живляться Силою і насправді керують усесвітом. Джедаї, ситхи й усі ми були б для них лише транспортом для подорожей, а мідіхлоріани — посередниками. Лукас визнав, що багато фанатів таке зненавиділи б.[18]
Вердикт: наскільки наукові мідіхлоріани?
- Життя всередині наших клітинПравдаМітохондрії, Wolbachia, Midichloria
- Симбіонти, що передаються від матері до дитиниПравдаМітохондрії, Wolbachia
- Підрахунок у краплі кровіПравдаКількість копій мтДНК методом ПЛР
- Двадцять тисяч у кожній клітиніЧастковоЛише якщо вони набагато менші за мітохондрії
- Хлопчик без батькаНіY-хромосома мусить звідкись узятися
- Симбіонти, які розмовляютьЧастковоБактерії обмінюються сигналами-молекулами
- Передають нам волю СилиПоза наукоюЖоден прилад цього не перевірить
Мідіхлоріани ближчі до справжньої біології, ніж підказує їхня репутація: життя всередині життя, симбіонти, що передаються через яйцеклітину, підрахунок у крові — усе це існує. Єдине, чого наука дати не може, — це сама Сила. І це, мабуть, на краще.